Зовсім нещодавно на сторінка Енциклопедії Корисного ви могли дізнатися дещо цікаве з біології. Сьогодні ж ми детальніше поговоримо про відкриття вчених-генетиків. Отже, цікаве з генетики.

    Науковці-біологи активно намагаються віднайти причини зникнення того чи іншого біологічного виду на землі, аби людство не повторило помилок минулого у майбутньому. Приміром, група європейських і американських вчених встановила, що сумчасті тасманійські вовки, які мешкали на острові Тасманія і вимерли у 1936 році, скоріш за все, зникли з лиця землі через свою генетичну схожість.

    Треба сказати, що також ці тварини близько трьох тисяч років тому мешкали в Австралії та Новій Гвінеї, але потім їх середовище обмежилося островом Тасманія. Дослідникам вдалося розшифрувати мітохондріальний геном, що являє собою послідовність молекул ДНК в мітохондріях. Генетичний матеріал вони отримали зі зразків шерсті двох особин тасманійського вовка, які збереглися методом спиртування та таксидермії, тобто, з опудала.

    На основі проведених лабораторних досліджень біологи із великою вірогідністю запевняють, що уразливими для інфекційних захворювань та інших негативних факторів зовнішнього середовища тасманійських вовків зробила саме надто сильна генетична схожість між представниками виду. На основі досліджень, проведених із генетичним матеріалом тасманійських вовків, вчені сподіваються дізнатися більше про причини вимирання не тільки цього виду, а й інших.

    Ще дещо цікаве з генетики. Також генетики розраховують за допомогою новітніх методів генної інженерії та репродуктивної медицини спробувати відродити зниклі з лиця землі види тварин. Науковці навіть склали список представників фауни минулого, яких можна відродити у лабораторіях за допомогою сучасних методів біології.

    Окрім тасманійського вовка, це шаблезубий тигр і волохатий носоріг (вимерли приблизно 10 тис. років тому), короткомордий ведмідь та глиптодон (не стало близько 11 тис. років тому), птахи Моа (вимер на початку XIX ст.) та додо (вимер приблизно у 1690 році), гігантський наземний лінивець (вимер близько 8 тис. років тому), ірландський лось (вимер приблизно 7,7 тис. років тому) і навіть неандерталець (не стало 25 тис. років тому).

    Укладаючи перелік, генетики передусім брали до уваги як можливості задля відродження того чи іншого виду, так і цікавість такої перспективи для людини. Щоправда, динозаврів “відтворити” не вдасться, їм більше 100 тис. років, а у лабораторних умовах відновити можна лише ті живі істоти, повний геном яких відомий вченим.

    Геном отримати важко. Опісля смерті тварини ДНК швидко руйнується, на цей процес впливають сонячне світло, бактерії. Однак, у вічній мерзлоті або у посушливому кліматі, там, де не сонячне проміння не має доступу до загиблої тварини, ДНК можуть і зберегтися.

    Цікаво, що саме у ДНК прописано так би мовити механізм створення будь-якої істоти, у тому числі і тварини, тому, коли спеціалісти оприлюднили у наукових виданнях чи не повну послідовність ДНК мамонтів, публікація спричинила купу суперечок з приводу того, чи й справді біологічний вид, який щез з лиця землі у минулому, отримав шанс на воскресіння у майбутньому.

    Одного шансу, слід зауважити, замало, бо окрім ДНК, що добре збереглося, для відновлення виду тварини потрібно ще й кілька мільярдів блоків ДНК, також сурогатна мати, яка б підходила, а ще розвинені технології. Дослідження і оцінка можливостей відтворити тварин минулих століть і тисячоліть не відвертають увагу біологів і від представників сучасної фауни.

    Здавалося б, на планеті вже давно вивчені усі види й підвиди живих створінь, але вчені-біологи продовжують відкривати нові. У серпні 2013 року американські вчені у лісах Колумбії та Еквадору виявили новий вид ссавців. Цих тварин, розміром з єнота, назвали олінгіто. Раніше, більше ніж століття тому, цих тварин помилково приймали за схожих на них олінго.

    Науковцям знадобилися 10 років, щоб виділити олінгіто в окремий вид. Вчені наголошують, що зараз на такі знахідки щастить вкрай рідко, однак 2008 рік став щедрим на відкриття нових видів тварин. В Габоні вдалось відкрити новий вид птахів, вагою у 18 грамів, завдовжки у 12 см. Це оливкова лісова зарянка. Через 112 років після першого виявлення на Філіппінських островах знов відкрито коротколапого лузонського щура.

    Біологу Блейру Хеджесу пощастило відкрити барбадоську вузькороту змію (довжина 10 см). Удача вчених в Манаусі − три особини рідкісного виду мурах Martialis heureka. Ще одного мураху-паразита, що мешкає у Південній та Центральній Америці теж відкрили у 2008 році. Це Myrmeconema neotropicum, мураха, що здатна перевтілитись у ягоду (набути відповідного окрасу).

    В горах Удзунгва в Танзанії науковці відшукали новий вид слонячих землерийок, який називається сіролиций сенгу. Одна із біологічних знахідок сучасності, що веде лік на землі від часів динозаврів − гігантський молюск .